Польські Інвестиційні зони: можливості для українського бізнесу

Що таке Польська Інвестиційна зона і чим вона відрізняється від СЕЗ?

PSI — це інструмент податкового звільнення, запроваджений Законом від 10 травня 2018 року про підтримку нових інвестицій. До 2018 року в Польщі діяли 14 Спеціальних економічних зон — географічно обмежених територій, де інвестори отримували пільги через окремий механізм дозволу на діяльність у зоні. З 2018 року нові заявки розглядаються виключно в межах PSI, а дозволи, видані в межах старих СЕЗ, залишаються чинними до кінця 2026 року. Самі управляючі компанії 14 колишніх СЕЗ (Краків, Катовіце, Мелець, Стараховіце, Сувалки, Тарнобжег та інші) продовжують працювати — тепер як адміністратори PSI.

Принципова відмінність: PSI не прив’язує інвестора до конкретного індустріального парку. Звільнення може бути надане на новий завод під Жешувом, на офіс ІТ-компанії в Любліні, на складський комплекс під Перемишлем — за умови, що проєкт відповідає кількісним і якісним критеріям, передбаченим законодавством.

Для українського підприємця важливо розуміти: PSI — не автоматичне право на пільгу. Це нормативний інструмент: за умови відповідності проєкту встановленим критеріям, держава може надати рішення про підтримку, на підставі якого виникає право на звільнення від CIT/PIT протягом 12–15 років у межах визначеного ліміту допомоги. Кваліфікація проєкту, розмір допомоги та строк дії звільнення визначаються індивідуально та підлягають документальному підтвердженню.

Які регіони Польщі мають найвищу інтенсивність допомоги?

Розмір потенційної пільги визначається картою регіональної допомоги ЄС на 2022–2027 роки. Це відсоток від кваліфікованих витрат, який встановлює стелю державної допомоги, що може бути надана у формі звільнення від CIT/PIT. Чим менш розвинений регіон за критеріями ЄС — тим вища інтенсивність.

Карта інтенсивності допомоги для великих підприємств

Які компанії можуть кваліфікуватися для підтримки?

PSI охоплює два основних блоки діяльності — виробничий сектор і сектор бізнес-послуг — а також окремий блок, доданий у 2025 році: сектор оборони.

Виробничий сектор

Більшість традиційних галузей промисловості. Окремі види діяльності виключені відповідно до Розпорядження Ради Міністрів та правил державної допомоги ЄС: виробництво алкоголю, тютюну, сталі, генерація та розподіл електроенергії, оптова й роздрібна торгівля, нерухомість і будівництво, готельно-ресторанний бізнес, ігровий бізнес. За регламентом ЄС окремо обмежені металургія, вугільний сектор і сектор транспорту.

Сектор бізнес-послуг (BSS)

Перелік обмежений визначеними видами діяльності, але охоплює ключові сфери для українських ІТ- і консалтингових компаній:

• ІТ-послуги (за відповідним PKD-кодом);
• науково-дослідна діяльність у природничих і технічних науках;
• аудит і ведення бухгалтерії (крім складання податкових декларацій);
• технічні дослідження й аналіз;
• кол-центри;
• архітектурні й інженерні послуги.

Українська ІТ-компанія, що відкриває польський офіс розробки під виконання B2B-замовлень, потенційно може кваліфікуватися під PSI — за умови правильної класифікації діяльності за PKD-кодом і відповідності решті критеріїв. Українська компанія, що планує дистрибуцію через онлайн-маркетплейси або відкриття мережі громадського харчування, на даний момент під PSI не кваліфікується.

Сектор оборони (з 11 липня 2025 р.)

З 11 липня 2025 року, після набрання чинності новою редакцією Розпорядження Ради Міністрів (Dz.U. 2025/833), оборонна промисловість була включена до переліку галузей, що можуть кваліфікуватися для підтримки в межах PSI. У попередніх редакціях регулювання діяльність із виробництва зброї, амуніції та вибухових матеріалів не підпадала під PSI. Згідно з новими положеннями, компанії оборонного сектору можуть звернутися за рішенням про підтримку на тих самих засадах, що й інші інвестори.

Для українського бізнесу це створює новий стратегічний кут: виробники компонентів двойного використання, безпілотників, сенсорики, спеціалізованої електроніки можуть розглядати PSI як інструмент підтримки нових інвестицій, особливо в східних воєводствах із вищою базовою інтенсивністю допомоги. Конкретні умови кваліфікації для кожного проєкту потребують індивідуальної перевірки.

Класифікація розміру підприємства

Йде за критеріями ЄС (Регламент Комісії 651/2014):

• Мікро — до 10 працівників, обіг до 2 млн євро;
• Мале — до 50, до 10 млн євро;
• Середнє — до 250, до 50 млн євро;
• Велике — все, що понад.

Статус впливає і на бонус до інтенсивності, і на пороги кваліфікованих витрат.

Скільки треба інвестувати, щоб отримати рішення про підтримку?

Мінімальний обсяг кваліфікованих витрат залежить від рівня безробіття в повіті та розміру компанії. Логіка проста — чим складніша економічна ситуація в районі, тим нижчий поріг входу.

Базові пороги

Для повітів із безробіттям нижче 60% середнього по Польщі:

Знижений поріг для прикордонних повітів

Для повітів із безробіттям понад 250% середнього, а також для 139 «середніх міст, що втрачають соціально-економічну функцію», і для повітів уздовж зовнішнього кордону ЄС із Україною, Білоруссю і Росією — бялський, біла-подляський, бещадський, грубешівський, ярославський, любачівський, перемиський, томашівський, влодавський та інших — пороги суттєво нижчі:

З липня 2025 року Рада Міністрів додатково знизила поріг для великих підприємств у повітах уздовж зовнішнього кордону ЄС із Україною, Білоруссю і Росією до 10 млн PLN — це окрема преференція, спрямована на стимулювання інвестицій у східну Польщу.

Реінвестиція

Якщо середнє або велике підприємство розширює діючий завод чи офіс, поріг кваліфікованих витрат знижується на 50%.

Для українського мікробізнесу, який заходить через прикордонне Підкарпаття чи Люблінщину, реальна точка входу — близько 200 тисяч PLN кваліфікованих витрат. Це орієнтир, з якого має сенс рахувати модель.

Які витрати визнаються кваліфікованими?

PSI визнає два альтернативних типи витрат — інвестиційні або кадрові. Інвестор обирає той варіант, який вигідніший для його моделі.

Інвестиційні витрати: купівля землі та витрати на її придбання, придбання, розширення або модернізація основних засобів (обладнання, машини), купівля нематеріальних активів (програмне забезпечення, ліцензії, сертифікати). Для великих підприємств нематеріальні активи кваліфікуються лише до 50% загальних витрат.

Кадрові витрати: дворічна вартість оплати праці новостворених робочих місць — зарплата, нарахування, обов’язкові внески.

Виробничій компанії зазвичай вигідніше рахувати інвестиційні витрати, сервісній чи ІТ-компанії — кадрові. Витрати на оренду землі, будівель і фінансовий лізинг можуть зараховуватись навіть після формальної дати завершення інвестиції.

Які якісні критерії треба виконати?

Кількісні критерії — це поріг входу. Поряд із ними проєкт повинен набрати бали за якісними критеріями: до 8 балів за «сталий економічний розвиток» і до 5 балів за «сталий соціальний розвиток».

Економічні бали даються за: відповідність національним пріоритетам розвитку (харчова, транспортні засоби, аерокосмічна галузь, фармацевтика, машинобудування, рециклінг, екобудівництво, професійні послуги), R&D-діяльність (research and development — дослідження і розробки), дитячі заклади для працівників, кооперацію з місцевими постачальниками, придбання промислових роботів, інвестиції у відновлювану енергетику, статус МСП, членство в Національному ключовому кластері.

Соціальні бали: створення високоякісних робочих місць, низький вплив на довкілля, локалізація в містах, що втрачають функцію, або в повітах із високим безробіттям, підтримка професійної освіти, турбота про добробут працівників.

Поріг проходження залежить від інтенсивності допомоги в регіоні: для 50% — 4 бали, для 40% — 5 балів, для 15–35% — 6 балів. У східних воєводствах із найвищою інтенсивністю прохідний бал найнижчий — це додатковий аргумент на користь сходу Польщі.

STEP — додатковий механізм для стратегічних технологій

З 1 березня 2024 року, за рішенням Європейської Комісії, регіональна допомога може бути додатково підвищена для проєктів у межах Платформи стратегічних технологій для Європи (Strategic Technologies for Europe Platform, STEP). Це підвищення стелі регіональної допомоги, передбачене Комунікацією Комісії, що доповнює Guidelines on Regional State Aid 2022–2027, і застосовується для проєктів у трьох визначених сферах:

• Цифрові технології — наприклад, штучний інтелект, напівпровідники, квантові обчислення, кібербезпека;
• Зелені технології — наприклад, водневі рішення, фотовольтаїка, акумулятори, відновлювана енергетика;
• Біотехнології — наприклад, лікарські препарати критичної важливості, медичні вироби.

За загальним правилом, для регіонів категорії «а» (це включає всі польські воєводства, окрім деяких винятків) можливе підвищення інтенсивності на 10 п.п., для регіонів категорії «с» — на 5 п.п. На практиці це означає, що для проєкту малої компанії в Підкарпатському воєводстві у сфері стратегічних технологій теоретичний максимум сукупної інтенсивності допомоги може наближатися до 75–80% кваліфікованих витрат.

Слід підкреслити, що це теоретична стеля, а не автоматичний результат. Фактичний рівень допомоги визначається індивідуально та залежить від:

• класифікації проєкту як такого, що відповідає STEP (це окрема процедура);
• структури кваліфікованих витрат;
• застосовності винятків і обмежень за Регламентом 651/2014 (GBER);
• актуальної гармонізації польського регулювання з комунікацією щодо STEP.

Для практичного застосування STEP-бонусу до конкретного проєкту необхідна індивідуальна оцінка з урахуванням чинного на момент подання заявки регулювання та індивідуальних характеристик проєкту.

Окремо існує Фонд справедливої трансформації (FST), який передбачає підвищення інтенсивності на 10 п.п. — але тільки у вугільних підрегіонах: Сілезькому, Вальбжиському (Дольношлонське), Східновеликопольському, Белхатовському (Лодзьке) і Західномалопольському. Східні воєводства до FST не входять, тому український бізнес, що розглядає Підкарпаття чи Люблінщину, на цей бонус не розраховує.

На який строк надається податкова пільга?

Строк дії рішення про підтримку залежить від інтенсивності регіональної допомоги для відповідної території:

• 12 років — Нижньосілезьке, Великопольське воєводства, столичний Варшавський регіон (для конкретних ґмін з інтенсивністю 25% і 35%);
• 14 років — Поморське, Сілезьке, Куявсько-Поморське, Любуське, Лодзьке, Малопольське, Опольське, Західнопоморське воєводства плюс Мазовецьке (крім Сєдлецького підрегіону);
• 15 років — Вармінсько-Мазурське, Підляське, Люблінське, Підкарпатське, Свєнтокшиське воєводства, Сєдлецький підрегіон Мазовецького. Також 15 років надаються, якщо щонайменше 51% площі ділянки інвестиції розташовано в межах колишньої СЕЗ.

15 років — це горизонт, який для капіталомістких виробничих проєктів часто охоплює весь період окупності інвестиції. Для CFO або власника це означає, що економія на CIT/PIT може покривати інвестиційні витрати у вигляді щорічного грошового потоку, не оподатковуваного протягом усього циклу — за умови, що ліміт допомоги ще не вичерпано і виконуються умови рішення про підтримку.

Хто видає рішення і як виглядає процес?

Рішення про підтримку видається від імені Міністра економічного розвитку через управляючу компанію конкретної СЕЗ, до зони обслуговування якої належить ваш повіт. Інвестор, що планує проєкт у Жешуві, подає документи в SSE Mielec; у Любліні — звертається до SSE Starachowice; у Бялому Стоці — до SSE Suwałki. На сайті PAIH є інтерактивна карта, яка прив’язує повіт до зони.

Алгоритм виглядає так:

1. Підготовка бізнес-плану та фінансової моделі з виділеними кваліфікованими витратами, прогнозом створених робочих місць, аналізом якісних критеріїв.
2. Звернення до управляючої СЕЗ — попередня консультація, отримання переліку документів.
3. Подання заявки на видачу рішення про підтримку.
4. Розгляд — орієнтовно 30 днів від подання повного пакету; для складних проєктів термін може бути продовжений.
5. Видача рішення про підтримку з конкретною датою початку, переліком кваліфікованих витрат, граничним сроком завершення інвестиції.
6. Реалізація інвестиції в межах строку, зафіксованого в рішенні.
7. Застосування звільнення від моменту початку отримання доходу від інвестиції, у межах ліміту допомоги, протягом 12–15 років.

Найбільші ризики на цьому шляху — недостатньо опрацьована фінансова модель, неточна класифікація виду діяльності (PKD-коди), відсутність документального обґрунтування якісних критеріїв.

З чого почати українській компанії?

Перед поданням документів доцільно пройти три кроки.

Перший — стратегічне рішення про локацію. Локація визначає інтенсивність допомоги, прохідний бал, мінімальний поріг витрат і строк дії пільги. Різниця між Жешувом і Познанню для українського власника малого бізнесу — це 70% проти 35% максимальної інтенсивності та 15 проти 12 років строку дії. Економічно це два різні бізнес-сценарії.

Другий — побудова кваліфікованої фінансової моделі. Її ціль не «вписатися в поріг», а максимізувати ефективну економію за весь період пільги. Тут важливо правильно структурувати CAPEX, врахувати лізинг, оренду, нематеріальні активи, рознести витрати між охопленою та неохопленою діяльністю.

Третій — підготовка повного пакета документів із доказовою базою для якісних критеріїв. PSI — формалізована процедура: бал не отримати на словах, він має бути підтверджений договорами, проєктами, заявами про наміри.

Якщо ваш проєкт у Польщі вкладається в формат нової інвестиції з обсягом від 200 тис. PLN і не належить до виключених галузей, оформлення рішення про підтримку економічно може дати суттєву економію протягом 12–15 років. Питання — наскільки грамотно структурований проєкт на момент подачі.